В Україні налічується близько 2,8 млн особистих селянських господарств

Заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва взяла участь у круглому столі щодо ролі сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад спільно з основними стейкхолдерами, громадськими кооперативними об'єднаннями, молочними кооперативами, представниками освітніх закладів, кредитними спілками, енергетичними, тепличними, фінансовими експертами.

 «Сімейні фермерські господарства є основою для сталого розвитку громад та територій. Вони формують середній клас та сприяють відродженню кооперативного руху. Сімейні фермерства створюють робочі місця для своєї родини та місцевих жителів. Вони здебільшого виробляють трудомістку «нішеву» продукцію, а їх діяльність відбувається на сільській території, що має позитивний вплив на соціально-економічний розвиток місцевих громад», - зазначила Інна Мєтєлєва.

Також вона додала, що в Україні налічується близько 2,8 млн особистих селянських господарств, які можуть реалізуватись як сімейні фермерські господарства, отримати доступ до державної підтримки. Крім того, невеликі розміри таких господарств роблять їх більш гнучкими до змін тенденцій на аграрному ринку. Мета уряду - це створення передумов, щоб сімейні господарства не продавали сировину, а створювали продукти з максимальною доданою вартістю та якісні послуги. Найближчим часом будуть обговорені практичні кроки та реформи щодо стимулювання сімейного аграрного підприємництва. 

“Дуже важливий етап - це побудувати ефективний діалог між усіма категоріями сільського населення, від влади, дорадчих служб, освітян до простої родини, щоб ми опрацювати ефективні практичні програми, що враховують сучасні реалії та можливості як уряду, так і місцевої влади, областей та об’єднаних територіальних громад. Заможна родина - це багатство нашої країни”: підкреслила Інна Мєтєлєва.

Учасники круглого столу обговорили не лише виклики та проблеми, але й показали практичні реалізовані ініціативи: серед них проект “1000 сімейних ферм” Української кооперативної федерації, кредитні спілки Львівщини, енергетичний кооператив Славутича, сімейні сироварні на Сумщині, споживча кооперація родин та громад Хмельниччини, обласні програми Волині.

Крім того під час зустрічі учасники аграрного ринку обговорили актуальні виклики для кооперації, створення дорожньої карти розвитку сімейних фермерств та кооперативних об’єднань, стратегії сталого розвитку громад та сільських територій та роль кооперації. Це важливий етап побудови ефективної співпраці усіх зацікавлених осіб та організацій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як здійснюється контроль діяльності нелегальних виробників свинини

У 3-км зоні навколо свиногосподарства є незареєстрований свинарник (у дворі), де тримають понад 100 голів свиней, не дотримуючись норм. Чи передбачена обов’язкова реєстрація такого суб'єкта господарювання? До яких органів звернутися, щоб припинити діяльність цього господарства? Які штрафи передбачені у разі, якщо суб’єкт вирощує свиней нелегально? На всі ці питання відповідають експерти Асоціації свинарів України.

Відповідно до Порядку ідентифікації та реєстрації свиней, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 639 від 01.12.2017 року, передбачено реєстрацію підприємницької діяльності як юридичних, так і фізичних осіб, що займаються розведенням та утриманням свиней, проводять їх продаж, забій, утилізацію, надають послуги зі штучного осіменіння та організовують виставки свиней. Таку реєстрацію здійснює Адміністратор Реєстру тварин у  відповідному регіоні.

Згідно з  вітчизняним законодавством, господарством визначається об’єкт, у якому утримується до 15 голів свиней («Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і  вимоги до їх проектування», затверджені Зареєстровано в  Міністерстві юстиції України від 5 липня 2001 р., № 565/5756).

Господарство, що займається вирощуванням свиней, має відповідати критеріям, передбачених ЗУ «Про племінну справу у  тваринництві», ЗУ «Про ветеринарну медицину», ЗУ «Про особисте селянське господарство», ЗУ «Про фермерське господарство», ЗУ «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», Наказом Міністерства соціальної політики України 1240 від 19.08.2018 «Про затвердження Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», Державні будівельні норми України.

Розміщення ферми на території населеного пункту неможливе без згоди органу місцевого самоврядування. Так, відповідно до п. 38 ст. 26 ЗУ «Про місце ве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад вирішують питання надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об’єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких, згідно з діючими нормативами, включає відповідну територію.

Також обов’язково має бути дотримана мінімальна відстань від господарства до житлових будинків — санітарнозахисна зона, яку визначено в Додатку 5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» (таблиця 1).

Якщо санітарно-захисна зона при розміщенні господарства не дотримана, необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з  питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка уповноважена здійснювати державний контроль у галузі дотримання вимог санітарного законодавства.

Відповідальність за здійснення незаконної підприємницької діяльності передбачена ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення України «Порушення порядку провадження господарської діяльності». Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), — тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з  конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Для припинення незаконної господарської діяльності треба звернутися до правоохоронних органів.

Джерело: pigua.info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У регіонах аграрії з технікою вийшли на віче

Аграрії, селяни, активісти прийшли сказати своє «ні» тій моделі земельної реформи, яку пропонує влада, повідомляє прес-служба ВАР.

У Львові до держустанови аграрії приїхали на своїй сільськогосподарській техніці.
Учасники віче наголосили на тому, що сьогодні більшість українців проти відкриття ринку землі, бо в тих умовах, які пропонує влада, - це грабіж України. Саме тому вони хочуть привернути до цього питання увагу якомога більшої кількості людей. Адже сьогодні землі сільськогосподарського призначення – це 72% території України, яку влада хоче виставити на продаж

Аграрії закликали владу дослухатись до народу та не приймати ні урядовий, ні депутатський законопроєкти про ринок землі. Адже ці документи дають можливість іноземцям та олігархам концентрувати у своїх руках великі масиви української землі – до 210 тис га. І навіть більше, оскільки у законопроєктах існують правові колізії, через які навіть ці ліміти можна обійти.

«Ми вимагаємо, щоб були відкликані законопроекти №2178 та №2178-10! Ми вимагаємо, щоб в Україні був прийнятий закон, який би давав можливість  проводити референдум за народною ініціативою. І щоб після його прийняття першим питанням, яке буде розглядатись народом, було питання щодо продажу землі іноземцям», - зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Під час віче головам Львівської та Харківської облдержадміністрацій сільгоспвиробники вручили резолюцію аграріїв України з вимогою закликати президента не підтримувати законопроекти №2178 та №2178-10, як такі, що суперечать інтересам України і українців; також – розпочати широке обговорення теми земельної реформи та ініціювати всенародний референдум щодо ринку землі.

Надалі земельні віче із залученням техніки відбуватимуться і в інших обласних центрах України.  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери отримали 250 мільйонів грн на утримання корів

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У листопаді "борщовий набір" значно подешевшав

По деяких позиціях був зафіксований справжній обвал ціни, кажуть в департаменті «Аналітика» ОРСП «Шувар», найбільшого в Західній Україні оптового ринку сільгосппродукції.

Рекордсменом за зниженням ціни серед українського «борщу» стала капуста, її вартість на майданчику «Шувару» за тиждень знизилась на 30% до 3,0-3,2 грн/кг.

На 25% за тиждень подешевшав буряк, його гуртова ціна сьогодні становить 4,0-4,5 грн/кг.

Ціни на картоплю продовжують знижуватись вже третій тиждень поспіль, в перші дні листопада ціна просіла ще на 15% до 7,5-8,5 грн/кг.

Ціни на моркву на початку листопада знизились на 12% до 4,0-4,5 грн/кг, а цибуля на ОРСП "Шувар" подешевшала на 10% до 6,5-7,0 грн/кг.

«Зниження цін у листопаді – це цілком нормальне явище для ринку «борщового набору». Фермери продають той обсяг, який не планують залишати на довготривале зберігання. Пропозиція майже по всіх позиціях в цьому році є більшою, ніж рік тому. З цієї причини спроби українських фермерів підняти ціни на цибулю в кінці жовтня були невдалими, сьогодні і вона дешевшає. Винятком можна б було вважати картоплю, але за рахунок рекордного імпорту вже в другій половині жовтня ціни і на неї теж йдуть до низу», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, керівник департаменту «аналітика» ОРСП «Шувар».

За даними «Інфо-Шувар» станом на початок листопада пропозиція овочів «борщового набору» складається повністю з продукції українських фермерів. Винятком є лише картопля. Сьогодні на майданчику ринку «Шувар» співвідношення імпортної та вітчизняної картоплі становить приблизно 80% на 20%.

Картоплю Україна імпортує переважно із Білорусі, також поставки відбуваються із Казахстану. Ціни на капусту, буряк, моркву та цибулю є мінімум у 2 рази нижчими, ніж рік тому, а картопля за рік подорожчала в рази.

Від початку сезону на гуртовому майданчику ринку «Шувар» було продано більше 50 тис. тонн «борщового набору», серед яких 20 тис. тонн - це картопля. Обсяг реалізації по «борщовому набору» за рік збільшився на 20 % , а по картоплі в 2 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найвища врожайність кукурудзи та озимої пшениці

Так, найвищий вміст гумусу зафіксовано у Кіровоградській області(4,11%), Харківській - 4,10%,  Луганській – 3,91%, Одеській -3,77%, Дніпропетровській -3,77%, Сумській -3,50%, пише Інфоіндустрія.  

В той же час лідером за врожайністю кукурудзи у 2018 році стала Волинь із найнижчим умістом гумусу 1,56% та кількістю опадів 570-620 мм. Торік врожайність кукурудзи в цьому регіоні становила 103,1 ц/га. Це свідчить про те, що ключову роль у вирощуванні сільгоспкультур усе більше починає відігравати кількість опадів. В Кіровоградській області середня кількість опадів – 450- 520 мм, в Одеській області до 450 мм.
В п’ятірку лідерів з найвищою врожайністю кукурудзи у 2018 році увійшли: Чернігівська (93,6 ц/га, гумус — 2,41%), Київська (96,2 ц/га,  2,98%),  Вінницька (98,5 ц/га, 2,70%,  Хмельницька (100,4 ц/га, 2,96%).

Найвищі показники врожайності озимої пшениці у 2019 році зафіксовано у господарствах Тернопільської (6,54 т/га, гумус 3,13%), Хмельницької (5,68 т/га,2,96%), Черкаської (5,58 т/га, 3,06%) областей. До п’ятірки лідерів за врожайністю культури також входять господарства Вінницької (5,56 т/га, 2,70%), Київської (5,25 т/га, областей. 2,98%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview