182818
178171

Як Україна втратила мільярд виручки від експорту ВРХ

Про це пише аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО в Україні Андрій Панкратов на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

За його словами, виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала 33,5 мільйонів доларів США. Середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього 1,32 долари.

"Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 дол./кг)?

А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг, як це рекомендують експерти? (FAO спільно з ЄБРР проводили дослідження з цього приводу і готували бізнес-плани для України).

А скільки можна було б заробити, якщо б і те, і інше разом?"- зазначає Андрій Панкоатов.

Якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше 2,7 млн. доларів США.

«Щонайменше» - це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість", - підкреслює експерт.

Якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад 29 мільйонів доларів. І це при ціні 1,32 дол./кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

Якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад 34 мільйони доларів або 910 мільйонів гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним!

"Зрозуміло, що мільярд виручки – це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони – українські. Робочі руки? Вони – теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським!", - підсумовує експерт

Ваш вибір 'Подобається'.


Конкурент "Рошен" заявив, що продовжить судитися за "Київський торт"

ТОВ "Белларія" планує оскаржувати рішення Господарського суду Києва, яке забороняє використовувати в своїй продукції назву "Київський торт" і графічні елементи у вигляді листя каштана. Також суд зобов'язав компанію і рітейлер "Ашан" вилучити з обігу і знищити всі упаковки та етикетки для тортів, які містять такі позначення.

Представник ТОВ "Белларія" повідомив Delo.UA, що на сьогоднішній день дане рішення Господарського суду від 21 березня 2018 р. не вступило в законну силу, оскільки компанія має намір оскаржувати це рішення і підготувала відповідну апеляційну скаргу.

Згідно із законодавством, на подачу апеляційної скарги надається  строк в 20 календарних днів.

27 березня повідомлялося, що Господарський суд Києва задовольнив позовні вимоги корпорації Рошен до ТОВ "Белларія" і "Ашан".

Корпорація "Рошен" судилася з цими компаніями за права інтелектуальної власності при випуску продукції під торговою маркою "Київський торт" і торт "Київський". У корпорації заявляли, що покупець може сплутати упаковку торта "Беллариї" з "Київським тортом" виробництва "Рошен".

Товарний знак "Київський торт" визнано добре відомим в Україні за рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності від 28 квітня 2017 року.

Як повідомлялося, в грудні 2017 року Антимонопольний комітет України оштрафував "Київхліб" на 219 тис. грн за схожий на упаковку корпорації "Рошен" оформлення торта "Казковий ключик". В АМКУ зазначили, що "Рошен" почав раніше використовувати оформлення упаковки для свого торта, тому використання схожої упаковки "Київхлібом" може призвести до змішування з діяльністю корпорації "Рошен".

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Ухвалені Україною регламенти ЄС повністю знищать село і фермерство

2018 рік може сказати остаточне "прощавай" домашньому молоку та м'ясу. І в цьому немає чиєїсь злої волі. Це свідомий крок українців, що обрали шлях до Європи — разом із усіма супутніми йому регламентами ЄС. Впроваджувати їх Україна погодилася автоматично, підписавши Угоду про асоціацію, пише gazeta.ua.

Основний із них, що найбільш відчутно вплине на життя українського села — це Регламент ЄС №178/2002 від 28.01.2002 р. Це — єдиний документ, що відтепер визначає принципи харчового законодавства України. Перш за все — щодо виробництва молока, м'яса та гігієни харчових продуктів. Він почав діяти з 1 січня поточного року і повністю змінює те, до чого ми звикли. Люди вже зіткнулися з ситуацією, коли молоко не приймають або не дозволяють продавати на ринку. І це лише початок процесу, відтермінованого на півроку.

Майже 70% у структурі закупівель припадає на молоко від населення. Для багатьох селян його здача чи продаж на ринку — серйозна, бо навіть єдина стаття доходу. Але в ЄС існує заборона такого продажу без відповідних процедур. Продавати "з рук" на базарі молоко та молочні продукти не можна. Ніякі. Молоко має бути лише пастеризоване й забезпечене сертифікатом.

Його можна продавати агрофірмам на переробку. Але й тут є вимоги. Привозячи продукти на завод, слід забезпечити охолодження молока одразу після доїння до +6°C і зберігати за цієї температури до переробки. При цьому слід підтвердити правильність утримання корів, їх годування, лікування, надати ветеринарні документи й паспорт господарства.

Такі ж суворі стандарти вводять щодо м'яса. Будь-який продукт повинен мати ідентифікаційний знак із номером дозволу. Без нього м'ясо ви не продасте. Забивати худобу на продаж може тільки обладнана бійня, якій ви мусите довести, що виростили корову чи свиню у повній відповідності до стандартів. Що вони здорові та привезені на забій чистими. Власник бійні може відмовити в послугах. Якщо інформація в реєстрах, що мають бути при кожному господарстві, буде неточна чи неповна.

Це нагадує "первинний огляд" в поліклініці, коли треба пройти з десяток лікарів і просидіти півдня в черзі — тільки для корови. До речі, сертифікат, підписаний ветеринаром, і паспорт із підтвердженням способу годування знадобиться навіть для курки.

Якщо ж ви самі обробили тушу на продаж, у вас можуть запитати, чи є у переліку вашого обладнання спеціальний кран, "спроектований для попередження поширення забруднення"? Або ж "установка, що замикається на ключ, для зберігання в охолодженому стані" м'яса, привезеного на продаж? Чи забезпечили ви температуру +12°C і вентиляцію в приміщенні, де обробляли тушу?

Ні? Тоді — до побачення.

Франція витрачає на підтримку своїх фермерів у середньому до 40 млрд євро на рік. Тобто, тільки на консервацію стабільного стану Україні знадобиться близько 70 млрд євро — це майже три державні бюджети. Якщо ж говорити про реформу, суму доведеться як мінімум подвоїти.

Якби уряд дав українським фермерам бодай половину тих субсидій, що отримують фермери у Європі, люди змогли б переоблаштувати свої господарства, за словами народного депутата, голови політради партії "За життя" Євгенія Мураєва. Якщо ж цього не станеться, це означає голодний вирок селянам. Причому, це — свідоме рішення українських політиків, і перш за все президента, стверджує депутат.

— Коли нам пропонували "йти до Європи", ніхто не попередив, що фермер у ЄС — величина, що прямує до нуля. Їм платять, щоб вони не працювали. А в нас непродумана політика призведе до того, що ми купуватимемо молоко за кордоном, та ще й половина його виявиться хімією, — говорить Євгеній Мураєв.

Єдиним виходом для України є перегляд Угоди про асоціацію з ЄС, вважає Мураєв. Або вихід із неї, якщо голос здорового глузду не почують і фермери не отримають перехідний період і субсидії. Реформи мусять підвищувати рівень життя, а не шкодити українцям. Якщо в Україні все-таки погодяться на дотримання цих регламентів, "влада ризикує отримати не просто незадоволення, а новий агромайдан, набагато страшніший від попередніх. Бо доведеним до відчаю і абсолютного зубожіння селянам втрачати буде нічого".

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Український агрохолдинг може вкласти €76 мільйонів у збанкрутілий завод Франції

Агрохолдинг Миронівський хлібопродукт бізнесмена Юрія Косюка 28 березня 2018 р. виступив з пропозицією розробити довгостроковий стратегічний промисловий проект підрозділу французької компанії Doux в Бретані, пише LIGA.net.

МХП пропонує інвестувати близько 76 млн євро в будівництво нового заводу в Шатоліне протягом двох років, а також модернізувати інші об'єкти.

В агрохолдингу пояснили, що мова йде про повну зміну стратегії Doux: компанія відмовиться від виробництва заморожених продуктів на експорт, замінивши їх свіжими продуктами для французького ринку.

Раніше повідомлялося, що конкурентом МХП при покупці компанії Doux стала французька група LDC. Подробиці її інвестиційного пропозиції поки не розголошуються.



Українські фермери активно нарощують площі під квасолею

За оцінками Baker Tilly, до 2020 року посіви збільшаться на 100% і складуть 75-85 тис. га, пише agroday.com.ua.

Найбільше в українській квасолі зацікавлені Румунія, Італія, Німеччина, а також Туреччина і ОАЕ.

Перевагою України для постачання квасолі в країни ЄС є вигідне географічне положення. За рахунок цього вона може випередити своїх основних конкурентів — Китай, США, Канаду, Аргентину та Бразилію.

Інтерес до квасолі обумовлений споживчими цінностями. За кількістю білку квасоля не поступається м’ясу, містить вітаміни групи В, С та інші корисні речовини.

Вирощувати культуру непросто — вона чутлива до заморозків, вимагає ретельного відбору насіння і не менш ретельного висіву. Сіяти квасолю необхідно в прогрітий ґрунт, і особливо ретельно стежити за рівнем вологи, адже її надлишок веде до хвороб, а недолік — до недобору врожаю.

Тому квасолю в Україні вирощують переважно дрібні фермери. Серед великих виробників проект з вирощування квасолі є у «Сварог Вест Груп».

До слова, на внутрішньому ринку попит на квасолю поки невисокий. Залежно від сорту ціни коливаються від 18 тис. до 20 тис. грн за тонну.

За оцінками фахівців, витрати на гектар квасолі складають приблизно 10 500 грн.



Інтереси України в руках депутатів: компроміс щодо сої знайдений

Конфлікт щодо сої, який ось уже третій місяць підтримують лобісти іноземних і російських трейдерів, підходить до логічного вирішення. Представники сільгоспвиробників, переробників, профільних асоціацій, а також народні депутати від Податкового та Аграрного комітетів обговорювали проблеми розвитку олійної галузі та перспективи її розвитку на круглому столі «Ефективний механізм оподаткування аграріїв: пошук справедливості», пише Главком.

Усі сторони прийшли до єдиної думки, що підтримка внутрішнього товаровиробника - єдиний спосіб розвитку української економіки. «Жоден учасник круглого столу не сумнівається в необхідності підтримки стимулювання українського переробника. У той же час ми повинні підтримувати аграрія, який вирощує сільгосппродукцію», - підкреслив Олександр Бакуменко, заступник голови Аграрного комітету ВРУ.

Степан Капшук, голова асоціації «Укроліяпром», до складу якої входять десятки переробних підприємств: «Стаючи сировинним придатком, Україна в довгостроковій перспективі нічого не виграє. Маючи власні переробні потужності сої і рапсу, ми вивозимо сировину з країни, при цьому готовий продукт імпортуємо з інших країн - рапсове масло з Росії і соєвий шрот з Туреччини. Ні для кого не секрет, що повернення попередньої версії Закону, перш за все, вигідне транснаціональним трейдерам, чиї переробні потужності знаходяться в Європі та Росії».

Ваш вибір 'Цікаво'.