Експерти порівняли вартість м'яса в різних областях

Найдешевше м'ясо на Донеччині. Так, м'ясний кошик у столиці коштує 507,5 грн. У Донецькій області - 412,9 грн.

"Яловичина у столиці коштує найдорожче — 129,1 гривень за кілограм. У Київській області кілограм продукту продають по 127,4 гривень, в Одеській — 126,1 гривень. Водночас найдешевшу яловичину можна придбати у Донецькій - 95,1 гривень, Полтавській – 107 гривень,Чернігівській областях — 107,8 гривень. Із кінця січня 2017 року по кінець січня 2018 року, найбільше, на 42%, ціни на яловичину виросли в Закарпатській області. Із 87,7 до 124,6 гривень за кілограм", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, найдорожчу свинину, 122,7 грн/кг, продають у Закарпатській області. У Києві та Одеській області ціни менші — 118,2 і 115,4 грн/кг, відповідно. Щоправда у столиці ціна виросла найбільше - із 66,1 до 114,6 грн/кг. Найдешевшу свинину можуть придбати жителі Донецької (97,8 грн), Волинської (102,3 грн), Тернопільської (105,7 грн) областей.

"Найдорожче сало продають у Києві — 110,6 гривень за кілограм. У Київській і Дніпропетровській області продукт коштує 81,5 і 79,7 гривень за кілограм, відповідно. Найдешевшим салом можуть поласувати жителі Тернопільської – 49,4 гривень, Волинської – 51,8 гривень, Рівненської — 52,7, областей", - каже експерт.

Філе курятини найдорожче у Миколаївській області (96,2 грн). У Херсонській і Кіровоградській продукт продають по 94 грн/кг. До переліку регіонів з найдешевшим філе курятини входить Харківська, Рівненська, Львівська області. Там продукт у середньому коштує 88 грн/кг.

"Різниця в цінах на м'ясо між регіонами тим більша, чим менше його виробництво в промислових масштабах. Виробництво курятини зосереджено у великих господарствах. Різниця вартості між найдорожчим та найдешевшим регіонами складає 10%. Сало – це парафія приватних домогосподарств, тому й різниця між регіонами є двократною", - резюмував Дорошенко.

Джерело: gazeta.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найкраща молочна продукція експортується, решта залишається українському споживачеві - Андрій Ярмак

Так, за словами експерта, минулого року ціни на молочні жири продемонстрували безпрецедентний рівень зростання за останні п’ять років, збільшившись на 60 %.

Андрій Ярмак підкреслив, що український молочний бізнес стає більш професійним, про що свідчить відсутність значного коливання закупівельних цін на молоко.

Що стосується прибутковості виробництва молока, то за рік вона зросла на 32 %, а прибутковість переробки навпаки впала.

«Серед негативних тенденцій варто відмітити зниження споживання українцями молочних продуктів як в цілому, так і в порахунку на одну людину. Найбільше зниження споживання спостерігається на цільномолочну продукцію. Позитивним фактором є те, що відбулася реабілітація молочних жирів в очах споживачів. Люди споживають все більше молочних продуктів з нормальною жирністю.  Але, як і раніше, найкраща молочна продукція експортується, а решта  залишається українському споживачеві», -  підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, структура експорту молочної продукції якісно не змінюється. Експерт нагадав, що Україна стала другим за обсягами постачальником вершкового масла до ЄС

10 фактів від Андрія Ярмака про молочну продукцію:

Факт №1. Прибутки виробників молока в лютому 2018 року знову впали. Швидкість падіння прибутковості пришвидшилася, і склала за місяць відчутних 7,6%❗

✅ Факт №2. Прибутки з початку року вже зменшилися на 11,7%❗

✅ Факт №3. Основна причина падіння прибутковості виробництва молока не має майже нічого спільного з молочним ринком – це наслідок девальвації валюти, та підвищення цін на концентровані корми, які ми, переважно, експортуємо.

✅ Факт №4. В лютому 2018 року прибутковість виробництва молока була вже відчутно (на 5%❗) нижчою, ніж в тому ж місяці 2017 року. В січні прибутковість була майже співставною.

✅ Факт №5. Невтішні прогнози поки що справджуються. До подорожчання кормів додався також фактор зниження цін на молоко. І це вже в лютому. І це не зважаючи на те, що глобальні ціни в січні-лютому, переважно росли.

✅ Факт №6. Прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року на порядок вища, ніж в кризові 2015-2016 роки, але нижча на 3,1% ніж середня за останні шість років.

✅ Факт №7. Світові ціни на молокопродукти лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білку. Тому існує імовірність цінового обвалу ще в поточному році. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту, адже наша експортозалежність зростає (про це покажу слайд на конгресі).

✅ Факт №8. Світові ціни на нафту зросли, і лишаються відносно високими. А ось це - дуже позитивний фактор для потенціалу споживання молочних продуктів в тих країнах, які залежать від експорту енергоносіїв. Щоправда за північним забором ціни щось впали так, що там, схоже, хочуть ввести санкції проти всього імпортного молокопродукту. Навіть браття-нереекспортери-білоруси під санкції потрапили.

✅ Факт №9. Сезонність внутрішніх цін на молоко знижується. Це прогнозувалося минулого року, і так і сталося. Якщо ця тенденція збережеться, то ми можемо отримати цілком пристойний рівень УМІ влітку, та відносно низький в другій половині сезону. Але тут забагато "якщо".

✅ Факт №10. Насправді дуже важко зараз прогнозувати будь-що, бо кількість чинників, що не підлягає прогнозуванню, лишається дуже високою, а наша залежність від експорту зростає. Тому висновок простий – не буде ціни на масло, не буде у нас ціни на сире молоко.

Поки що з ціною на масло все добре. То ж саме час розвивати виробництво експортабельної якості сирів та інших молочних продуктів. Бо гратися в казино на чистих commodities дуже небезпечно!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери наполягають на введенні фіксованого податку

Про це вони заявили на 28-му з’їзді Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ), пише AgroPolit.com.

Під час зустрічі фермери запропонували ввести фіксований податок з 1 га землі.

«Сьогодні немає закону про одноосібне господарство. Ми багато років говоримо про той єдиний податок на землю, та понад 20 років не можемо його запровадити. Щоб одноосібники приєдналися до асоціації, потрібен єдиний податок на землю, і він має бути для всіх: для фермера, для одноосібника, для кожного», — підкреслив фермер, голова АФЗУ Гощанського району Олег Поліщук.

На це перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк пообіцяв впровадити пільговий період.

«Єдиний податок потрібно запровадити. ЄСВ, який платить фермерське господарство та, особливо, сімейні фермерські господарства, повинна сплачувати держава, принаймні, якийсь пільговий період, наприклад, 5-річчя», — зазначив Максим Мартинюк.

У свою чергу, Віктор Шеремета пояснив, як це має працювати на практиці.

«Те, що ми виступаємо за єдиний податок за гектар, — це правильно, але він повинен бути диференційованим: малий фермер платить менший податок, велике підприємство — більший податок. Можна зменшити ставку за відшкодування при експорті. Фермери не отримують відшкодування, ніхто не експортує. За минулий рік при експорті відшкодовано майже до 100 млрд грн. Можна знайти баланс, щоб задовольнити і фермера, і великого виробника», — розповів Віктор Шеремета.

Фермери пропонують до такої «ідеальної картини» міністерства свої правки.

«Універсальний прозорий фіксований податок з 1 га в рослинництві або з виручки у тваринництві повинен бути диференційованим: відсутня плата для дрібних господарств, низька для середніх, малих і висока для великих господарств. Задля агроекологічного користування землею держава повинна обмежити верхню планку оренди», — розповідає голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця.

Він додав, що фермерське господарство не може конкурувати з холдингами, адже, на відміну від них, фермер сплачує податки

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перспективи вирощування сорго в Україні не надто радісні

Це пов’язано з тим, що попит на цю культуру є ситуативним і формується експортними постачаннями, пише AgroTimes.

Зокрема, за даними «АПК-Інформ» у 2015/16 МР експорт сорго сягнув 118,6 тис. тонн, що становило понад 63% обсягу виробництва. У 2016/17 МР експортовано близько 60% обсягів виробництва цієї культури.

Внутрішнє споживання сорго (переважно в кормовиробництві) в середньому за три останніх сезони оцінюється у 22% обсягу виробництва з тенденцією до зниження. Відповідно до попиту коливаються й площі під сорго.

Оскільки основним експортером сорго з України є компанія «НІБУЛОН», яка забезпечує близько половини всіх експортних постачань, то основні посіви сорго зосереджено в Миколаївській області – в середньому 20% загальної площі по Україні.

Водночас у 2017 році лідером вирощування сорго стала Дніпропетровська область із показником у 20% загальної площі, тоді як на Миколаївщину припало лише 13% посівів.

Ще один важливий момент, на якому акцентують увагу аналітики «АПК-Інформ», – суттєві коливання в рентабельності культури.

За офіційними даними, у 2014 році, цей показник був взагалі від’ємним і становив у середньому по Україні -6%. Однак у наступні роки рентабельність зростала: у 2015 році склала 10,2%, у 2016 році – 21,4%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на продукти ростуть швидше за статки українців (інфографіка)

За розрахунками УКАБ, вартість мінімального продуктового кошика для працездатної особи у січні 2018 року склала близько 1423,7 грн, при цьому найдешевший рекомендований раціон МОЗ для дорослої людини на місяць оцінюється приблизно в 1540 грн або 83% від рівня прожиткового мінімуму для працездатної особи.

За даними Держстату, частка витрат на продукти харчування та безалкогольні напої займає за результатами дев’яти місяців 2017 року 50% у загальній структурі витрат. При цьому середньомісячна фактична вартість харчування однієї особи становила за результатами трьох кварталів 2017 року в середньому 1620 грн на місяць проти 1380 грн у відповідному періоді 2016 року. Відбулися і певні зміни у структурі харчування: зокрема у 2017 році у порівнянні з 2016 збільшилося споживання фруктів, ягід, горіхів, винограду – на 6%, цукру – на 4%, хліба і хлібних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів і сала – на 2% кожного. Скоротилося споживання в домогосподарствах овочів і баштанних – на 8%, молока і молокопродуктів – на 2%.

Попри ріст споживання окремих груп товарі українці продовжують недоїдати. За рекомендаціями ВОЗ, працездатна особа має на 8% більше споживати молочних продуктів, на 20% більше їсти м’яса (при цьому рекомендується надати перевагу курятині), на 62% варто збільшити вживання фруктів проте скоротити споживання кондитерських виробів до 1 кг на місяць.

За даними моніторингу УКАБ та даними, які наводить Держстат України, у січні 2018 року у порівнянні із груднем 2017 спостерігалося зростання окремих груп товарів, які відносяться до соціально значущих. Найбільше добавили в ціні за звітний період овочі, які входять до борщового набору. Так, буряк додав в ціні в середньому 12,5%, капуста білокачанна — 14%, картопля —7%, цибуля ріпчаста майже 5%. Варто відзначити, що зростання є цілком очікуваним і як його люблять називати сезонним. Традиційно після Нового року дана група овочів зростає в ціні через скорочення запасів при цьому попит на дану групу товарів залишається високим.

Зросли в ціні також і м’ясні продути — яловичина близько 2,5%, курятина — 2% і найменше зростання показала свинина зупинившись на зміні в 0,75%. Зростає і вартість яєць — якщо у грудні десяток яєць можна було придбати за 27 грн, то у січні вартість зросла до 27,97 грн, що у відсотковому співвідношенні складає +3,55%. Незначно зросло і молоко жирністю до 2,6% — +1,13%. Оператори ринку повідомлять про сезонність росту вартості молока, адже в зимовий період надої зменшуються, що тягне за собою подорожчання молока та молочної продукції.

Спостерігається стабільне зростання і вартості хліба — висхідний тренд на продовольчу пшеницю, яка є основною сировиною для виробництва хліба, а також ріст виробничих витрат підігрівають вартість хліба в Україні вже кілька років поспіль.

Незначне коригування в бік зниження за звітний період показали тільки гречана крупа (-4,5% до вартості у грудні) та цукор (-1,03%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії «дивом» мають купити сільгосптехніки на 4,5 млрд грн, щоб отримати компенсації

Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, пише AgroPolit.

Мінагрополітики має виділити 945 млн грн на часткову компенсацію вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки й обладнання у 2018 році, тоді як у 2017 році було виділено 500 млн грн, а використано лише 134,1 млн грн.

"У мене питання: як це може статися? Очевидно, що це неможливо. Фермери не подають заявок на компенсацію, бо не хочуть займатися паперовою тяганиною. В реальності аграрії використають за 25% компенсації в рамках програми щонайбільше 400 млн грн, а 545 млн грн залишаться невиплаченими. Постає питання: навіщо виділяти 945 млн грн на компенсації? Для того, щоби вкотре не «віддати» гроші аграріям, яким заплановані дотації", — зауважив Михайло Соколов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview