Найбільша зернова афера в Україні: що сталося і як не стати жертвою в майбутньому

При цьому зерно, яке знаходилося на зберіганні на елеваторах, виявилося недоступним для його фактичних власників: десятків сільгоспвиробників і трейдерів.

У результаті афери постраждало 60% великих гравців ринку: без зерна і грошей залишилися і мультинаціональні компанії (BUNGE, Delta Wilmar, Soufflet Group, CHS та ін), і великі українські агрохолдинги, та дрібні фермери. Загальний збиток від шахрайських дій посадових осіб «Агроінвестгруп» за приблизними підрахунками становить $100-120 млн. Безсумнівно, це найбільша афера на зерновому ринку України!

Станом на кінець січня ситуація виглядала наступним чином: керівництво «Агроинвестгрупп» самоусунулася, співробітники компанії активно звільняються, зерно контрагентів зберігається на елеваторах, якими незрозуміло хто управляє. При цьому отримати власну продукцію аграрії не можуть.

Що було далі? У цьому місці стає ще цікавіше, адже з початку лютого в справу вступає держава: постановою суду накладає арешт на майно «Агроинвестгрупп». Арештовується все без розбору – навіть те зерно, яке зберігалось на виділених складах, і власники якого добре відомі.

Тією ж постановою суду арештоване майно передається Національному Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Офіційна аргументація: це зроблено з метою збереження економічної вартості зерна. Під таким же приводом всі зернові з елеваторів «Агроінвестгруп» були виставлені на продаж через систему електронних торгів. Хоча постраждали від шахрайських дій компанії мали право одержати свою продукцію назад, звернувшись за захистом своїх інтересів до суду. Однак малоймовірно, що до судового рішення про право на вивезення зерна з елеваторів компанії-шахрая прислухалися.

Останньою краплею у цій чаші абсурду та несправедливості став факт продажу зерна через нібито електронні торги. Вартість, за якою був проданий товар, істотно відрізнялася від ринкової. Фактично вона була занижена на 70-80%! Так, наприклад, вартість сільгосппродукції, яка зберігалася на Ізмаїльському елеваторі, становила близько 50 млн грн, а її продали на аукціоні за стартовою ціною за 7,46 млн грн! При цьому АРМА реалізувала зерно з елеваторів ««Агроінвестгруп»» юрособам, які мають всі ознаки фіктивності. Наприклад, компанія ТОВ «Мегелан-плюс» двічі змінювала засновника і керівника, види діяльності та адресу реєстрації. Даних про ведення господарської діяльності у підприємства немає, але зате є податковий борг. Засновник юридичної особи, будучи у віці всього 20 років, вже декілька разів притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Ще одна юридична особа, яка придбала зерно на електронних торгах, – ТОВ «Карел-Груп», має ті ж ознаки фіктивності і статутний капітал у 1 тис. грн.

Таким чином, шахрайська схема стала ширше: крім компанії-афериста в ній тепер бере участь ще й державне агентство, яке з допомогою підставної фірми збуло зернові за заниженою вартістю. Продавши згодом продукцію на ринок за її справжньою ціною, різницю в 75% чиновники СБУ, МВС та АРМА спокійно покладуть в свої кишені. А учасники аграрного ринку виявляються жертвами розкрадання двічі: спочатку постраждавши від ««Агроінвестгруп»», а потім – від дій державних структур.

Які висновки можна зробити?

Історія ««Агроінвестгруп»» стала дорогим і болючим уроком для всіх учасників аграрного ринку. Вона перемеле правила гри в сільгоспгалузі – і вони більше ніколи не стануть колишніми. Довіра між учасниками ринку, довіра до українських компаній з боку міжнародних, довіра між фермерами і мультинаціональними холдингам похитнулася – і тепер будь-яким домовленостям будуть передувати уважні перевірки.

Особливо це актуально для дрібних і середніх фермерів, яким необхідно бути подвійно і втричі пильними. Наш ринок, як виявилося, зовсім не захищений від зернових аферистів. Дбати про свою безпеку треба самим, і в першу чергу – через ретельну перевірку, що передує зміцненню партнерських уз договором.

Щоб у майбутньому не стати жертвою подібних афер – будьте уважні і підозрілі. На жаль, тільки так можна себе убезпечити. Вивчайте контрагента, не соромтеся задавати питання, аналізувати фінансові показники. Якщо у компанії є затримки з оплатами, якщо при розрахунку вони використовують готівку, якщо у вас виникають сумніви в достовірності складських розписок – все це може бути ознаками шахрайства.

Але що робити, якщо на стороні аферистів виявляється і держава? Тут виробити лінію поведінки набагато складніше і єдиної правильної поведінки бути не може. Єдине, що ми можемо зробити – вивчити ситуацію, щоб хоча б не наступити на ті ж граблі знову.

У ситуації з «Агроінвестгруп» підтримка шахраїв з боку держави відчувалася спочатку: при перевірці на елеваторах не помітити подвійні складські розписки можна лише навмисно закриваючи на них очі. А як розцінювати той факт, що ПАТ «Аграрний фонд», які першими забили тривогу при недопуску на елеватори для перевірки власного зерна, тут же стали фігурантами перевірок НАБУ? Роботу фонду заблокували буквально через тиждень після звернення в СБУ, прокуратуру та Нацполіцію з приводу розкрадання зернових. Складно не помітити і участь Нацполіції, яка перешкоджала вивозу зерна з елеваторів його законними власниками.

На жаль, навіть коли дії керівництва «Агроінвестгруп» були визнані шахрайськими, державні структури займаються не захистом постраждалої сторони, а загарбуванням того, що не встигли вкрасти аферисти. Через схеми з електронними торгами та фіктивними підприємствами, вони набивають власні кишені за рахунок збитків аграріїв.

Втім, це не єдиний спосіб держави наживатися на агровиробниках. Чого тільки вартий нещодавно прийнятий закон про обов'язкове ліцензування складів з пальним? Ось де простір для дій у чиновників! Аграрії виявилися в ситуації, коли вони змушені або проходити масу безглуздих перевірок і процедур, модернізувати ємності для зберігання палива і отримувати непотрібні ліцензії, або платити півмільйонні штрафи. Причому терміни в законі встановлено такі, що вкластися в них апріорі неможливо. Відмінний спосіб поповнення державної казни і нескінченне поле для «домовленостей» з чиновниками.

Історія з «Агроінвестгрупп» ще довго буде центральною темою для обговорення в аграрних колах. Ще довго нам доведеться розсьорбувати наслідки цієї афери і вибудовувати новий формат відносин. Єдиний плюс у всій цій ситуації – миттєве падіння рожевої пелени з очей учасників ринку. Як протверезний холодний душ, вона нам показала, що у шахраїв немає кордонів і немає гальм. І що сподіватися на підтримку держави ще ой як рано. Швидше потрібно бути готовим боротися на два фронти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Погода випробовує вітчизняних аграріїв на міцність

За останні три тижні  українські аграрії на повну силу відчули на собі всі екстремальні погодні явища, які завдали величезної шкоди майбутньому врожаю.

Так, на Волині наприкінці травня град знищив понад півтисячі гектарів сільгоспкультур.

«Урожай знищений стовідсотково. Люди розраховували на хороші врожаї, тому що погода сприяла, але зазнали ось такого лиха. На території 12 сіл за 40 хв. рясний град знищив посіви ячменю, вівса, сої та буряка. В нас є зараз 150 заяв від одноосібників, 5 фермерських господарств і 2 товариства. Ніякі жодні площі не застраховані – ніде ні в кого», — розповів голова Велицької громади Віктор Ковальчук.

За словами волинських аграріїв, приблизна сума збитків становить понад 5 мільйонів грн. Місцева влада не зможе компенсувати втрати, адже у бюджеті немає резервних коштів.

У північних районах Миколаївської області, Врадіївському та Казанківському, 1 червня також випав великий град, пошкодивши посіви та майбутній врожай овочів та фруктів. Негода вирувала і в Калуші Івано-Франківської області. А масштабна повінь на Закарпатті завдала збитків сільському господарству регіону на понад 50 млн грн.

Але на зміну повеням та граду аграріїв чекає ще випробовування майбутнього врожаю спекою та масштабними посухами.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

За даними британської метеорологічної служби, екстремальна спека стала у 30 разів більш вірогідною через підвищення температури на планеті, в тому числі на територіях з континентальним кліматом, до яких належить Україна.

«Безпрецедентні повені, екстремальні спеки, посухи, лісові пожежі, тайфуни та торнадо — обличчя зміни клімату. Погода перетворюється на одного з головних ворогів для українських фермерів. Щороку аграрії втрачають мільйони тонн урожаю через стихії. Те, що раніше сприймалося як погодні примхи, нині набуває масштабів критично загрозливих катаклізмів. Посіви виснажують спека та посухи, вибиває град, заливають повені, випробовують заморозки та спопеляють пожежі. Проте фермери мають можливість врятувати рентабельність свого бізнесу, вчасно застрахувавши свої посіви та майбутній врожай.  Агрострахування дозволить мати постійний «запас міцності» перед непередбачуваними стихійними лихами, викликаними змінами клімату», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він зауважив, що сільське господарство стає ризикованим, і українським фермерам необхідний інструмент захисту від негоди. Агрострахування допоможе аграріям  не перейматися через погодні ризики, забезпечивши бізнесу стабільність незалежно від зібраного врожаю.

Експерти відзначають, що вітчизняні фермери стали частіше страхувати свої посіви. За даними досліджень Міністерства аграрної політики, у 2018 році українськими сільгоспвиробниками було укладено 1205 договорів агрострахування. Цей показник на 26% вищий, ніж у 2017-му. Окрім збільшення кількості укладених страхових угод зростають й обсяги застрахованих сільськогосподарських територій. Якщо у 2017 році було застраховано 661 000 га посівних площ, то у 2018-му цей показник сягнув 957 000 га.
У 2018 році найбільше аграрії страхували озиму пшеницю — 51% договорів та озимий ріпак — 25,5%. Також виробники активно страхують кукурудзу, соняшник, озимий ячмінь.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

У свою чергу страхові компанії прагнуть надати своїм клієнтам можливість повного захисту від різноманітних ризиків, постійно збільшуючи перелік послуг для страхування.

«Якщо ще три роки тому для ринку було нормою страхування зернових посівів на зиму та врожаю на літо, то останні рік-два все частіше страхування застосовується не тільки від кількісних втрат, але й на випадки зниження якості врожаю. Минулого року ми співпрацювали з компанією «Дельтафрут», яка отримала відшкодування у розмірі 1,6 млн гривень. У цьому випадку страхова компанія компенсувала не тільки втрату врожайності від негоди, а й виплатила кошти за втрату якості врожаю яблук», - розповідає Володимир Юдін.

За його словами, великим попитом у аграріїв користується також індексне страхування від посухи на базі супутникових даних. Актуальним залишається й страхування від втрати якості зернових культур (зниження класності зерна) та страхування плодових дерев та багаторічних культур.

«Агрострахування — це перш за все фінансовий інструмент для зменшення ризиків. В українському агросекторі ним успішно користуються як великі агрокомпанії, так і середні фермери, яким це особливо необхідно в сучасних українських реаліях "Аграрна Агенція АГРОС" супроводжує договір страхування сільгоспризиків, надає послуги з оцінки та супроводу вирощування врожаю сільськогосподарських культур. Ми пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. При цьому, ще до укладення договору про страхування, фахівцями компанії проводиться обов’язковий передстраховий огляд врожаю безпосередньо в полі. Це робиться для того, щоб умови укладеного договору надалі максимально відповідали інтересам клієнта. При цьому ми завжди відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору страхування», - резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Битва за врожай виграється взимку: як зберегти овочі та фрукти

Здавалося б, з чим-чим, але з овочами і фруктами в України не повинно бути ніяких проблем. І з їх вирощуванням дійсно все в порядку. По валовому збору картоплі, овочів, плодово-ягідних культур Україна давно перевершила рівень 1991 року. пише pro-consulting.ua.

Перевершити то вона перевершила, та тільки система зберігання зібраного врожаю не встигає за його зростанням. Приблизно 70% площ діючих сховищ були побудовані ще в радянській час та потребують модернізації. В результаті, зібравши багатий урожай, фермери намагаються якомога швидше продати його за заниженими цінами, тим самим позбавляючи себе частини доходу. Ті ж, кому це не вдалося, втрачають близько 40% вирощеного в процесі зберігання в неналежних умовах. У такій обстановці не дивно, що взимку і ранньою весною на овочевих полицях торгових точок аграрної України ми спостерігаємо імпортну продукцію.

Виправити ситуацію можна шляхом побудови сучасних сховищ згідно бізнес-плану, розробленому аналітиками Pro-Consulting. Дане сховище буде купувати у фермерів овочі і фрукти в період збору врожаю, зберігати їх і продавати в період міжсезоння, отримуючи прибуток за рахунок різниці в ціні. Розташовуватися воно повинно в районі з розвиненою транспортною інфраструктурою та з гарною доступністю як для виробників сільгосппродукції, так і біля ринків її збуту.

На створюваному підприємстві буде реалізований контейнерний спосіб зберігання овочів і фруктів, що дозволить забезпечити високий ступінь його технологічної гнучкості. У контейнерах можна одночасно зберігати продукцію різних сортів і видів, легко виробляти з ними необхідні логістичні операції. Вміщені в контейнері овочі або фрукти краще зберігаються за рахунок оптимального розподілу повітряних потоків, автоматичного контролю температури і меншого навантаження на нижні шари. Звичайний навантажувач зможе переміщати контейнер в будь-яке місце не турбуючи вміст.

На будівництво сховища і організацію його роботи відведено вісім місяців. З дня початку функціонування підприємства до повної його окупності знадобиться 53,8 місяця. Тобто за п'ять років з моменту старту проекту інвестор поверне всі витрачені на нього гроші з урахуванням фактору дисконту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На озброєння споживачам молока: як обрати якісний і безпечний для здоров'я продукт

Проблема полягає у фальсифікатах та небезпечних бактеріях, яке молоко може містити — групи кишкової палички, золотистий стафілокок, синьогнійну паличку, тощо.

«Сире молоко, без будь-якої термічної обробки можна пити лише у тому випадку, якщо воно свіже, щойно видоєне, і якщо ви впевнені, що ваша корова здорова», — зазначає Жупінас Олена Іванівна, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Кип’ятіння молока перед вживанням є необхідністю. Проте, в деяких випадках навіть така термічна обробка не допомагає знищити золотистий стафілокок.

На базарах, щоб зберегти свіжість молока деякі недобросовісні продавці додають соду, нашатирний спирт, антибіотики (наприклад, левоміцетин). Таке молоко називають фальсифікатом. Розпізнати його можна за неприємним запахом.

Існують загальноприйняті ветеринарно-санітарні правила для ринків, згідно з якими якість і безпечність молока повинна бути документально підтверджена. Перед тим, як придбати молоко, попросіть продавця показати цей документ.

Магазинне молоко проходить термічну обробку на переробних підприємствах. Це може бути пастеризація, ультрапастеризація або стерилізування.

«Особливістю пастеризації молока є те, що під час обробки у ньому знищується патогенна мікрофлора, при цьому зберігається вміст деяких вітамін. Вона відбувається при температурі до 85 °C. Молоко витримується в таких умовах протягом декількох хвилин. Пастеризоване молоко може скисати тільки у випадку недотримання технологічних або санітарно-гігієнічних умов», — зазначає Олена Жупінас.

Якісне молоко має білий колір з легким жовтуватим відтінком, запах та смак мають бути без сторонніх ароматів. Зберігати його необхідно при температурі +8 градусів за Цельсієм. Маркування молока повинне відповідати державним вимогам. При виборі слід звернути увагу на позначку «відбірне цільне», на вид обробки молока, на склад продукту, на дату виготовлення і умови зберігання. Тара для молока має бути герметично запакована і прихована від сонячного світла.

Викликати підозру у споживача повинне молоко жовтого кольору або те, яке має блакитний відтінок або неприємний запах.

«Молоко, яке ви споживаєте має бути відомих торгових марок. Тоді можна бути впевненому в тому, що його виробляють підприємства, де впроваджені системи ISO та ХАССП. Вони гарантують виробництво безпечної продукції», — коментує Олена Жупінас.

Джерело: milkua.info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Озимий ріпак. Сорт чи гібрид?

Існують закономірні відмінності між сортовим насінням ріпаку і гібридами ріпаку, які відповідним чином формують позитивні і негативні характеристики насіння. Так, сортове насіння отримують в результаті природнього запилення – перехресного або самозапилення. У даному процесі задіяні рослини одного виду. Насіннєвий матеріал відбирають із найкращих, виключно здорових рослин, що відповідають затвердженому стандарту сорту.

Гібриди ж являють собою схрещування двох сортових ліній, які проявляють позитивні якості завдяки так званому ефекту гетерозису. І якщо до переваг гібридного насіння традиційно належали висока життєздатність, швидкий розвиток на ранніх стадіях, нижча норма висіву, вищий потенціал урожайності, краща здатність відростання навесні, то щодо сортового насіння, сучасна світова селекція відповідає такими перевагами як  здатність до ранніх строків сівби, висока пластичність до погодних факторів, вищий вміст олії, тривале збереження корисних агрономічних властивостей, нижча вартість посівного матеріалу. І найголовніше, сучасні сорти Кортез і Рескатор, які вже із року в рік дивують аграріїв врожайністю, не тільки не поступаються гібридам мультинаціональних компаній, а й в зонах недостатнього зволоження ще й випереджає за продуктивністю (Кортез - 4,8 т/га в 2018 році, ПОСП ім Шевченка, Волинська обл., 4,9 т/га в 2018 році, ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельниччина). На особливу увагу заслуговує новий посухостійкий високопродуктивний сорт ріпаку Орекс (5,1 т/га в 2018 році, ПП «Аграрна компанія 2004», Хмельниччина). Взагалі, лінійка даних сортів забезпечує виняткову посухостійкість, що цілком закономірно, адже селекція по даних сортах велась оригінатором в Чехії, що за кліматичними умовами відповідає Півдню України. Крім того, незаперечною перевагою  виступає вартість  гектарної норми, якщо в насіння гібриду вона становить в межах 55-70 дол., то для сорту 11,5 дол. Ще однією характерною особливістю як сорту Орекс, так і Кортез та Рескатор, є відмінна здатність до регенерації. Рослини захищені товстим восковим шаром, тому примхи погоди хоча й можуть зменшити врожай та затримати строки його збирання, проте навряд чи знищать його повністю. Навіть у разі зламу верхньої частини сорт може відновитись за рахунок швидкого утворення бічних стебел та сильного гілкування. Недаремно селекціонери, із специфічним для чехів почуттям гумору, присвоїли такі назви даним сортам (Кортез - іспанський конкістадор, який у п’ятнадцятому столітті знищив цивілізацію ацтеків. Рескатор (Жоффрей де Пейрак) – відомий пірат, один з головних героїв  романів Анн и Сержа Голон про Анжеліку та екранізації цих книг), натякаючи на захоплені своїми сортами гібридного насіннєвого ринку ріпаку.

Читайте також: Реагуємо на проблеми озимого ріпаку

Кожне сільськогосподарське підприємство має індивідуально обирати сорт чи гібрид озимого ріпаку залежно від ґрунтово-кліматичних умов та своїх фінансових можливостей, проте селекційна наука не стоїть на місці і дає гідну відповідь у вигляді нових високопродуктивних сортів найбільш адаптованих до викликів клімату, що змінюється.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Овоч, який дорожче м'яса: про рентабельність вирощування спаржі

Нішевим делікатесним овочем є спаржа. Ця корисна рослина користується великим попитом в Європі. Набирає вона популярність і серед українських послідовників здорового харчування, пише Pro-Consulting.

Спаржа добре росте в українських грунтово-кліматичних умовах, але, незважаючи на це, 75% спаржі на наш ринок імпортується. У роздробі кілограм цього продукту коштує близько трьохсот гривень. Оптові закупівельні ціни в два рази нижче, а середня врожайність в Україні - 5 т/га. Причому спаржа — багаторічна рослина, один раз посаджена плантація якого приносить дохід протягом восьми років.

Звичайно, поле спаржі — це аж ніяк не поле чудес, і щоб отримати хороший врожай, на ньому необхідно добре потрудитись. Особливо трудомісткий період — це посадка і догляд за плантацією в перші два роки розвитку рослин. Початкові витрати також значні: тільки розсада на один гектар коштує близько 10-12 тисяч доларів. Попередньо необхідно підготувати ґрунт. Бажано зробити його агрохімічний аналіз, щоб знати які речовини необхідно додатково вносити. Обов'язково знадобляться органічні добрива з розрахунку 100 тонн на гектар. Щоб спаржа добре вкоренилась, ґрунт потрібно зорати на глибину 50-60 см, а для того, що вона не відчувала браку вологи — встановити систему крапельного зрошення.

У перші рік-два після посадки головним ворогом спаржі стають бур'яни. Їх потрібно полоти вручну, оскільки техніка зашкодить тендітні стебла рослини. Потім, коли коренева система розвинеться, спаржа зможе сама заглушати своїх конкурентів. Збір також проводиться ручним способом, так як на цьому етапі важливо зберегти товарний вигляд продукту. Ну і, звичайно, необхідно заздалегідь подбати про канали збуту, так як свіжа спаржа довго не зберігається: всього тиждень при температурі 2°C.

Максимальна врожайність спаржевого поля досягається на третій-четвертий рік, і 5 т/га — це зовсім не межа. Польські аграрії домагаються продуктивності в два рази більше. До речі, якщо орієнтуватися на збут в європейському напрямку, то краще культивувати фіолетову спаржу. Вона вирощується також, як і зелена, але в ЄС її закуповують охочіше, за ціною 7-8 євро за кілограм. Але і на внутрішньому ринку рентабельність вирощування цієї культури зашкалює, і вирощувати її буде вигідно, навіть якщо оптова ціна впаде удвічі від сьогоднішньої.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview