Хлібний фронт: як розвивається експорт зерна з України через західні кордони та до чого тут Швеція
Через блокаду росією українських морських портів, під загрозою опинився експорт аграрної продукції, наслідком якого може стати глобальна продовольча криза. Тому Україна активно розвиває експорт через західні кордони.
Все сильніше звучать голоси про невідворотність світової продовольчої кризи. Одна з головних причин цього — блокада морських портів України, влаштована росією. Військово-морський флот країни-агресора не дає відновити торгове судноплавство в українському сегменті Чорного моря. Азовські порти Маріуполь та Бердянськ знаходяться в окупації.
Чому це важливо?
Минулого року морським шляхом з України експортували більше ніж 51 млн тонн збіжжя на $12,5 млрд. Крім того, українські виробники активно експортували соняшникову олію та іншу агропродукцію. За словами президента України Володимира Зеленського у чорноморських портах знаходиться більше ніж 20 млн тонн зернових вантажів, які мали потрапити в різні країни земної кулі і стати там запашною паляницею, лавашем або тістечком. З кінця лютого 2022 року цей напрямок постачань заблоковано.
Сьогодні головний шлях для вивезення зерна, олії та інших вантажів з України — залізницею через західні кордони нашої країни. Укрзалізниця (УЗ) та приватні компанії з початку весни активно розвивають це напрямок, який користується підвищеним попитом серед вантажовідправників. «У листопаді 2021 року УЗ вивезла 4,1 млн зерна», — нагадує Олександр Камишін, голова правління Укрзалізниці.
Фото: depositphotos
У квітні цього року залізницею було експортовано трохи більше 640 тис. тонн зерна. В травні експорт залізницею через західний кордон збільшився майже до 810 тис. тонн зернових вантажів. «На мою думку, цей показник може збільшитись до 1 млн тонн», — каже Юрій Щуклін, фахівець із питань зернової логістики. Він пояснює, що існує низка обмежень, які впливають на цю можливість: від різної ширини колій в Україні (1520 мм) та Європі (1435 мм) до наявності вільних вагонів-зерновозів у європейських перевізників.
1 млн тон на місяць — це лише 1/5 частина від довоєнних обсягів експорту. Чи можливо їх збільшити? Так, але у нарощуванні експорту збіжжя через західні кордони важлива взаємодія всіх учасників ринку. І кожен крок в цьому напрямку має сенс і значення.
Конкретний приклад
На початку червня у місті Чиєрна-над-Тісоу (Словаччина) після реконструкції запрацював зерновий елеватор, до якого мають доступ потяги з України. Його нові власники — українська агрокомпанія Grain Alliance, яка має шведське коріння.
Хто такі Grain Alliance
Група компаній, яка створена у 2009 році. На початок 2022 року мала в Україні 6 зернових елеваторів сумарною потужністю зберігання до 300 тис. тонн.
Холдинг обробляє 57 тис. га у Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаський областях. Вирощує зернові й олійні культури, тримає більше ніж 1000 голів великої рогатої худоби.
Фото: depositphotos
У квітні 2022 року Баришівська зернова компанія (входить до складу Grain Alliance) придбала зерносховище потужністю 20 тис. тонн одночасного зберігання. Воно знаходиться у Словаччині, практично на кордоні з Україною.
«Елеватор, який ми придбали, потребував низки допрацювань, щоб ним можна було користуватись для перевалки українського зерна. Наші фахівці активно працювали у напрямку налагодження роботи нового об’єкту. На початку червня проєкт запустили у дію», — розповідає віцепрезидент, комерційний директор Баришівської зернової компанії Grain Alliance Таїр Мусаєв.
Група спеціалістів елеваторного господарства Баришівської зернової компанії, швидко розібралася з особливостями технологій прийому і зберігання зерна, налагодила та оптимізувала потужності обладнання. Українське зерно вже поступає до цього зерносховища, яке розташоване на кордоні Словаччини та України.
«Реалізація проєкту стала можливою за тісної співпраці з бізнес колами, центральними та місцевими органами влади Словаччини. Сподіваємося, що відновлений об’єкт стане основою для плідної і взаємовигідної співпраці України і Європейського Союзу», — зазначає президент Баришівської зернової компанії Євген Радовенюк.
Grain Alliance в першу чергу робить ставку на власне збіжжя. Але у перспективі, після налагодження і вдосконалення системи, компанія може надавати допомогу іншим українським агровиробникам у питанні експорту урожаю. «Війна в Україні показала, що ми здатні згуртуватись і подолати найгостріші загрози. Що немає біди когось одного. Тому наші інвестиції у розширення нашого елеваторного господарства на територію країн ЄС ми розглядаємо як стратегічну можливість допомоги українському агросектору в цілому», — наголошує Таїр Мусаєв.
У компанії поки що не розкривають параметри роботи свого залізничного терміналу, але наприкінці травня чеський вантажний залізничний оператор CD Cargo заявив про завантаження у Словаччині першого поїзда вантажем української кукурудзи. Вона попрямувала до німецького порту Браке, а звідти до Єгипту. Завантаження у вагони чеської компанії відбулося саме в Чиєрна-над-Тісоу (Словаччина).
Ширший контекст
Те, що українська агрокомпанія зі шведським корінням придбала зерновий термінал біля кордону для збільшення можливостей експорту — не дивина. НВ Бізнес відомо, що інші інвестори також працюють в цьому напрямку.
Ще на початку квітня прем’єр-міністр Словаччини Едуард Геґер після візиту до Києва заявив, що його країна допомагатиме Україні із організацією транзиту збіжжя на експорт.
Днями Дмитро Сенік, заступник міністра закордонних справ України повідомив, що Україна вже розробила два маршрути для експорту зерна та запобігання глобальній продовольчій кризі. Вони проходять через Польщу та Румунію. Ведуться переговори про створення третього коридору через країни Балтії. «Ці маршрути не ідеальні, тому що вони створюють певні вузькі місця, але водночас ми робимо все можливе, щоб розвивати ці маршрути», — сказав Сенік.
Фото: depositphotos
Ця співпраця важлива для організації більш ефективного експорту збіжжя через іноземні морські порти. Українські вантажі в першу чергу їдуть до чорноморських портів Румунії та балтійських портів Польщі, країн Балтії та Німеччини. Вже звідти потрапляють на традиційні для українських аграріїв ринки Північної Африки, Близького Сходу, Азії тощо. За підрахунками профільних фахівців, через порти країн Балтії щомісяця можна експортувати близько 1 млн тонн збіжжя, Румунії — до 300 тис. тонн, Польщі та Німеччини — сумарно 700 тис. тонн. Тобто сумарно до 2 млн тонн.
Але у травні УЗ змогла вивезти вдвічі менше. «Ця цифра сильно не збільшиться без суттєвої допомоги сусідніх країн, у першу чергу Польщі. Зможемо отримати [допомогу] — зможемо суттєво збільшити обсяги. Не зможемо — ріст буде 10−20% у місяць. І це теж непогано», — розповідає Олександр Камишін.
Щоб збільшити обсяги перевезень, потрібні певні зміни. Наприклад, дозволити українським зерновозами проїжджати по інфраструктурі Польщі, а портовим терміналам Прибалтики, Польщі, Румунії, Німеччини додавати потужностей. «Щоб із двох мільйонів тонн їхнього ліміту вони дійшли до трьох, чотирьох, п’яти», — каже голова правління Укрзалізниці.
Це дозволить компенсувати тимчасову втрату морських експортних потужностей. З часом навколо західних залізничних переходів з’являтиметься все більше приватних перевалочних терміналів.
Спільні дії всіх учасників ринку України та країн-сусідів зможуть врятувати світ від агресивних дій країни-загарбника на «хлібному фронті» та забезпечити попит на продукти харчування в найвіддаленіших куточках світу. Але головна мета — розблокування морських портів України.
Джерело: НВ